Розділ 23

Я відпустила Єгора, і він сів. Тихо виялався.

— Ну що там? — теж підвелася.

— Порвався, Феє. Вибач. Я, мабуть, сильно тобою захопився. Але я чистий, Наташо, — хлопець повернувся до мене. — Ні з ким не був без захисту, чесне слово! Навіть мінет.

— Тьху, Беркуте! — я тихенько пирхнула. — Твоя відвертість мене шокує!

— Це правда життя, Феє, шок тут ні до чого. У спортсменів із цим суворо. Тільки зі своєю парою, інакше можна влипнути в неприємності. Якщо серйозно, я вже й забув, як це –займатися сексом без презерватива.

Очі звикли до темряви, і стало видно обриси фігури сусіда.

Ось так поглянеш на Халка і зрозумієш уподобання первісних жінок, які обирали пару, попри душевні якості. Такий і захистить, і зігріє як треба — он, досі все тіло горить.

— А чого ти на мене дивишся? — здивувалася. — Ні, я не забула, але я пігулки пила. А в Жорика до мене нікого не було. Це вже після хтось там з’явився.

— А зараз? Ну, пігулки?

— А зараз не п’ю. Навіщо? У мене ж немає постійного чоловіка, а з тобою я спати не планувала. Сам знаєш.

Ми зітхнули обоє, але погляди не відвели. Хоча наші погляди, швидше, вгадувалися під покровом ночі.

— Феє, я хочу, щоби ти знала, — серйозно почав Єгор.

— Про що?

— Я абсолютно точно тебе хотів. Тебе, а не іншу, і не лише сьогодні. Тому, якщо що, одразу до мене приходь. Ну, раптом наслідки, сама розумієш…

Я розуміла, та ще і як!

— Ти дурень, Беркуте! Наврочиш зараз! Тримай свою подушку! — штовхнула хлопця в плече і відсунулася. — Я, звичайно, хочу дітей, але й тата їм нормального хочу, а не просто «Здрастуйте, я ваш біологічний! Тримайте аліменти й будьте мені по вік життя вдячні, що не відмовився!» А сам у цей час із новою сім’єю в щасті та радості, з табличкою «Не турбувати!». Ну ні! Я ще з глузду не з’їхала! Якщо тато, то щоб і на санках катав, і соплі витирав, і любив, даючи по дупі, коли треба. Як нам із Вовчиком наш батько! Так що, Пташко моя, — похмуро подивилася на Беркута, — якщо й станеться сюрприз, то я сама вирішуватиму, зрозумів? Але, думаю, все обійдеться. Він же в останній момент порвався? Чи ні?

Єгор зітхнув.

— Ох, і балакуча ти, Феє!

— Яка вже є! А якщо не подобаюсь, то можу й піти – на кухню!

— На комплімент нариваєшся?

— Від тебе? — я знову пирхнула. — Після бомби? Ха, навіть не думала!

Не знаю, куди я зібралася йти, вставши з ліжка, але Беркут легко впіймав мене за талію й потягнув на себе, уклавши зверху. Поцілував грайливо в губи, взявши рукою за попу.

— Пусти, Халку!

— Спочатку поцілуй.

— Ще чого!

— Феє, ну ще разочок. Бо не пущу! Нам сьогодні все можна.

Наші губи були близько й дихання теж. Я подумала й погодилася, однаково із хватки боксера не вирватися.

— Гаразд. Якщо тільки один разок, і тільки сьогодні…

Ми трохи захопилися і вийшло разів десять — з вивченням губ одне одного та паузами на дурні жарти. Долоні Єгора щосили тисли мої сідниці, гладили спину й це зовсім знерухомлювало. Спіймавши мою руку, Єгор опустив її вниз і погладив себе моїми пальцями. Задихав часто, стискаючи їх тугіше. Від відчуттів я занурилася ніби у вир й не одразу виринула.

— Ох, Беркуте, пусти! Мені треба у ванну, ти забув?

Ні, не забув, але відпустив неохоче.

— Біжи, люба, але ми ще продовжимо…

— Спокусник!

— Мені подобається твоя думка, але ж ти й сама хочеш продовження, а, Феє?

Я хотіла, так. Я багато чого хотіла, коли вже дорвалася.

У моїх минулих стосунках із Жориком саме він найчастіше мене зупиняв. Наші зустрічі з Ліберманом не були частими, і нехай я звикла до спокійного темпераменту Георгія, але з Халком від самої прелюдії близькості захоплювало дух і кружляло голову. Від внутрішньої свободи Єгора та неприхованого бажання, з яким він хотів мене відчувати.

Він слідом за мною повернувся з ванної, зачинив двері в спальню, і наблизився, скидаючи зі стегон рушник.

Я лежала на ліжку, і Єгор навис наді мною, втиснувши коліно в матрац поряд із моїм стегном.

— Наташко, — знайшов пальцями груди й ніжно стиснув. Провів іншою рукою по животу. — Я хочу…

Я знала, чого він хоче і, посміхаючись, хитнула головою.

— Ні, нахабна Пташко, ти перший!

Єгор на це тихо засміявся й сів на підлогу. Сказав хрипкувато, погладжуючи мою ногу.

— Беркутом мене називали, а от пташкою — жодного разу. І чому я був у цьому впевнений? У тому, що я перший?

По нозі відразу поповзли тисячі мурашок, а дихання піднялося вище. Зачастило біля горла разом із пульсом.

— Напевно тому, що я егоїстка й не на твій смак? — припустила.

Єгор посунув мене ближче, розвів коліна й торкнувся губами внутрішньої поверхні стегна. У мене відразу всередині все знову зажевріло бажанням і спалахнуло, варто було згадати, що він витворяв язиком з моєю шиєю та вухом.

— А ось в останньому я вже не впевнений, — зізнався і буркнув сердито: — Ходила по квартирі, задерши носа. Дражнила мене.

— Хто я?

— Ну, а хто? Я після твоїх грудей ні на кого дивитися не можу! Шкідлива, злопам’ятна Фея!

Так, я була така, і зовсім із цим не сперечалася.

— М-м, а ти поголився, — помітила, погладивши Єгора по щоці. — Знав, правда? Уявляю, як ти поспішав, бідний. Хоч не порізався? Ех, треба було тобі відмовити!

І знову почула у відповідь щирий сміх.

— Неймовірна! На які жертви не підеш заради тебе! Ну йди сюди, булочка балакуча, приголублю!

Я хотіла відповісти, що мені його ані краплі не шкода, але не змогла. Очі заплющились, і я закинула руки за голову, уся віддаючись задоволенню, що жаркою хвилею розливалося тілом, коли спочатку відчула між ніг гарячі губи хлопця, а потім і язик.

Збентеження не було зовсім, напевно тому, що Халк відчувався якимось своїм, близьким. Я звикла до звуків його голосу, до його кроків, запаху його одеколону та крему для гоління у ванній, до присутності хлопця в моєму житті.

І все одно ми збожеволіли. Або я сама з’їхала з глузду? Хіба я думала хоч раз, що здатна собі таке дозволити?

Але дозволити дуже хотілося, особливо зараз, коли Єгор так старався — паразит! — що дихання билося на розкритих губах, готове будь-якої миті зірватися з них його ім’ям! О-о-о… За таке задоволення можна й відплатити сторицею!

— Феє, не можу! Ти не проти, якщо я тебе розверну?

— Проти!

— Люблю поступливих жінок!

— Стій, а як же ти?

— Потім!

Рука погладила між ніг, де все пульсувало та стискалося, і Халк зубами розірвав упакування, безпомилково знайшовши його на ліжку. Я вимогливо застогнала, упершись колінами в матрац, і прогнулась, коли він на пару секунд мене залишив, щоби надіти презерватив. І знову застогнала, але вже протяжніше й голосніше, коли Єгор увійшов у мене, жадібно притягнувши до себе, й обняв рукою під грудьми.

— Тримайся, Феє, у мене голову від тебе зносить! Тримайся, люба… Боже, Наташко, яка ти ніжна… — Халк припав до вуха і прошепотів, погладивши подушечками пальців те місце, яке відразу озвалося солодким болем: — Особливо ось тут!

— А-а-а! — я не змогла стримати крик і стиснула простирадло.

Задоволення накрило з головою, розлетівшись тілом спекотними іскрами. І далі билося внизу живота, не залишаючи з пружними поштовхами. Безсоромні пальці зразу ж накрили губи, і Єгор сам придушив гучний стогін, сховавши його в моєму волоссі.

Якби він мене не тримав, я впала б, сил не лишилося навіть дихати.

— Я ж казав, Феє, що тобі сподобається.

Я відповіла цілком чесно й те, що відчувала:

— Ти монстр сексу, Беркуте. Жах, у що ти мене втягнув?

Єгор обмацав мої груди, ласкаво куснув за плече й тільки тоді відсторонився. Раптом завмер і чортихнувся. Відпустивши мене, знов вилаявся, встаючи з ліжка.

Я впала носом у подушку і здогадалася:

— Що? Знову порвався? Не може бути!

— Нісенітниця якась! Браковані вони, чи що? — засмутився боксер. — Перший раз зі мною таке, ніби наврочив хтось! Та я цю марку завжди беру, Наташко!

Якщо хтось і міг наврочити, то швидше за все мені.

Я заворушилася і сповзла з ліжка, ноги тремтіли. Хотілося полежати, але довелося шукати рушник та піжаму. Зараз я й сама відчувала, що Халк не промахнувся.

— Наташо, ну я ж не навмисно, чуєш?

Я чула. І биття свого серця також.

— Наступного разу, Беркуте, коли використовуватимеш презерватив, одягай одразу два! І краще за розміром! А то як почнуть усі, кого ти хочеш, з наслідками приходити, що будеш робити?

З цими словами, теж спантеличена і збентежена, втекла тихо у ванну.

У ванній кімнаті швидко прийняла душ і витерлася рушником. Вислизнула назад у передпокій, де завмерла на секунду… і знову пішла до сусіда в ліжко. Ну а що робити? Не на кухні ж сидіти до ранку!

Пробігши босоніж по килиму, шмигнула під ковдру й завмерла.

Єгор теж сходив тією ж стежкою, слідом за мною, і теж ліг на свою подушку. Зараз ми лежали з ним так само як на початку ночі — під натягнутою ковдрою плащем-наметом. Наче між нами нічого й не було.

Цікаво, а якщо ось так полежати з годинку й подумати, вдасться себе переконати, що не було і все здалося?.. Що це не я тут стогнала, забувши про пристойність, ніби мене обпоїли афродизіаком?.. Беркуту вже точно забути не складе труднощів, сусід у мене хлопець із багатим досвідом.

Та він взагалі не париться, сам зізнався!

Гаразд, ось і я не буду паритися — ну, сталося і сталося. Не стану собі докоряти. Дорослі люди, ніхто нікого не змушував і нічим не зобов’язаний. Так, мені сподобалось. А кому б таке не сподобалося? Набагато гірше було б, якби ні.

А якщо ще полежати й подумати, то можна легко дійти висновку, що будь-яка дівчина, якби вона опинилася на моєму місці біля Єгора, не встояла б. Він же ходячий тестостерон! Ще й привабливий, засранець! Гм-м, і душевно симпатичний. Про нього у ліжку взагалі мовчу. Я думала, що тільки в непристойних фільмах такі бувають.

Так! Негайно спати! І бажано міцно! Бо зараз єдинороги з принцами на горизонті замаячать. І даремно, що принци з татуюваннями на сильних плечах і схожі на Халка. Серце — воно сліпе, йому нічого не пояснити, тільки з коренем вирвати та поранити. А потім лікувати сльозами та часом. Ну ні, краще відразу на все дивитися з позиції тверезого розуму.

Про порвані презервативи що думати – не знала. Вирішила вранці зателефонувати до знайомого гінеколога, з тим і заспокоїлася. Особистий жіночий календарик підказував, що за тиждень до нового циклу все має обійтися. Я зітхнула й повернулася на бік, обличчям до вікна. Спати!

Цього разу Халк не вмовляв і дозволу не питав. Просто посунувся ближче і притягнув мене до себе.

Сперечатися не стала. Якщо чесно, то спати вдвох приємніше ніж одній. Груди боксера зігрівали спину, дихання зігрівало маківку… Я навіть не стала заперечувати проти руки, коли Єгор по-хазяйськи її через мене перекинув.

Як він там сказав? Сьогодні нам все можна? Гаразд уже. Ось завтра Вовка з Ольгою поїдуть до батьків, а ми заживемо по-старому. Адже заживемо?

— Спи, Наташко! Досить про принців мріяти. Немає їх, вивелися давно, тільки я залишився.

— Ти — Халк, а не принц. І трішки гоблін.

— Так я й кажу, що вивелися здохляки… Спи!

Але поспати вийшло недовго. Боксер знову гаряче задихав у шию, стягнув із мене спочатку піжамні штани, потім кофту… а потім так завів, розбудивши найбезсоромнішим чином, що довелося повернути йому борг.

Сподіваюся, Єгору сподобалося. Я добро пам’ятаю, а тому постаралася. На презервативи плюнули — однаково браковані!

Під ранок виринула на поверхню свідомості від того, що Халк знову в мені рухався, пестячи груди, а я, гм-м, стогнала, повністю не прокидаючись. Так і не прокинулася — не було сил.

Пам’ятаю тільки, що здивувалася, посміхаючись: ні, ну який же ненаситний чоловік мені попався. А ще я щось йому пообіцяла, але що, прокинувшись, так і не згадала.

 ___________
Дорогі читачі, сподіваюся, історія Феєчки вам подобається. Мені б дуже хотілося, щоби вона припала вам до душі. Коли я писала її, я весь час усміхалася - стільки вона дарувала мені позитивних емоцій. Тож дуже хочу, щоб ви теж їх відчули і ваш день став трошки світлішим✨
Sovaboo – новий літературний сайт, молода пташечка, яка щойно народилася і тільки вчиться літати.
Давайте допоможемо їй розправити крила – ваші коментарі, сердечка і просто тиха присутність тут дуже важливі. 
Ще раз дуже дякую, що читаєте!
Далі буде...